У селі Буцнів Великоберезовицької громади попрощалися з загиблим Героєм Мокрієм Ярославом Романовичем.
Життя 44-річного військового обірвалося під час ракетного обстрілу рашистів у Часовому Яру на Донеччині.
Останню шану воїну прийшли віддати рідні, сусіди, односельчани, побратими, військовослужбовці та усі небайдужі люди, які разом з сім’єю Героя розділяють їхнє страшне горе.
Жорстока війна забрала життя одного з найкращих Синів України. Ярослав Мокрій був справжнім патріотом, добрим та чуйним, щирим і надзвичайно світлим чоловіком.
Народився 13 жовтня 1977 року в селі Буцнів. Після закінчення місцевої школи влаштувався на роботу столяром. Згодом була служба в українській армії та весілля з дружиною Марією у 1997 році. За деякий час у подружжя народився син – Іван.
Коли у 2015 році прийшла повістка – Ярослав не тікав і не переховувався, а став на захист Батьківщини. Після служби в зоні АТО/ООС повернувся додому, працював слюсарем у приватному підприємстві.
Кілька місяців тому, після повномасштабного вторгнення рф в Україну, знову став на захист рідної держави, щоб обороняти не лише своїх рідних, а й всіх українців, кожне село та місто.
Він вірив у Бога та надзвичайно любив Україну. Був переконаний, що разом подолаємо ворога та виженемо окупантів з рідної землі.
Похоронили воїна у селі Велика Лука.
У Ярослава Мокрія залишились дружина Марія, син Іван, мати Ольга та батько Роман.
Герої не вмирають, пам’ять про Ярослава Мокрія назавжди житиме у наших серцях…
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким...
Вічна пам’ять Герою!
